Інфобезпека і кібербезпека: чому бізнесу потрібні обидві

Уявіть, що компанія має все, що вважає ознакою відповідального ставлення до захисту даних: політику конфіденційності, написану юристами, NDA, підписані з усіма членами команди та підрядниками, персонал пройшов інструктаж. Власник спокійний — захист побудовано.

А потім — злам. Дані клієнтів у відкритому доступі. Репутація під ударом. Фінансові збитки.

Запитання, яке виникає одразу: як так сталося, якщо все було зроблено правильно?

Відповідь проста: компанія про інформаційну безпеку подбала, а про кібербезпеку — ні. Чому так? Тому що вважали, що це одне й те саме, хоча насправді між ними існує реальна різниця.

Якщо ваша компанія існує онлайн — а сьогодні це майже кожен бізнес — то варто розібратися, де закінчується одна дисципліна і де починається інша. Детальніше про те, чому кібербезпека для компаній стала необхідністю, а не опцією, — розберемо далі.

Що таке інформаційна безпека

Інформаційна безпека — це система захисту будь-якої інформації: незалежно від того, де вона існує — на папері, в голові співробітника чи на сервері. Ця дисципліна з'явилася задовго до інтернету і залишалася б актуальною навіть у світі без цифрових технологій.

Мета інформаційної безпеки — захистити інформацію від того, щоб вона потрапила не в ті руки, була змінена без дозволу або стала недоступною.

Три основи інфобезпеки: CIA-тріада

В основі інформаційної безпеки лежать три принципи, які легко пояснити на побутовому прикладі.

• Конфіденційність (Confidentiality) — інформацію бачать лише ті, хто має на це право. Наприклад, особисте листування читає лише адресат.
• Цілісність (Integrity) — інформацію ніхто не змінив без дозволу: якщо у підписаний договір хтось вніс зміни без вашого відома — це вже не той документ.
• Доступність (Availability) — потрібна інформація доступна тоді, коли потрібна. Як ключ від сейфа: він має бути у власника, а не лежати у невідомому місці.

Що включає інформаційна безпека на практиці

Інформаційна безпека охоплює набагато більше, ніж більшість собі уявляє.

Фізична безпека — це замки, пропуски та охорона в зонах із чутливою інформацією, камери спостереження в серверних кімнатах, правила знищення паперових документів (шредер — не смітник) і контроль за фізичними носіями: USB, дисками, ноутбуками.

Паперові документи — захист договорів, звітів, фінансових документів. Хто може роздруковувати, де зберігати, як передавати. Регламент архівування та знищення.

Усна інформація — де і як проводити конфіденційні переговори, заборона обговорювати чутливі питання у кафе або на виставках. Захист від підслуховування — у великих компаніях це реальна практика.

Людський фактор — договори про нерозголошення з командою і підрядниками, навчання персоналу, чіткий протокол при звільненні співробітника та перевірка персоналу при наймі.

Юридичний захист — політика конфіденційності як юридичний документ, відповідність GDPR та національному законодавству про персональні дані, договори з партнерами про поводження з інформацією.

Управління інформацією як процес — класифікація даних (які є публічними, які внутрішніми, а які — суворо конфіденційними), принцип «знати лише те, що потрібно», реєстрація та облік інформаційних активів компанії.

Інформаційна безпека — це світ правил, людей, замків і юристів. Вона дає компанії фундамент: чіткі процеси, юридичний захист і культуру поводження з даними. Але для захисту цифрової інформації одних лише організаційних та юридичних заходів уже недостатньо.

Що таке кібербезпека

Кібербезпека — це система захисту цифрової інформації, систем і пристроїв від кіберзагроз. Якщо інформаційна безпека існувала ще до того, як з’явився інтернет, то поява кібербезпеки — це її відповідь на цифрову епоху.

Мета: захистити все, що існує у цифровому просторі — від коду застосунку до бази даних клієнтів — від несанкціонованого доступу, крадіжки, знищення або порушення роботи.

Що включає кібербезпека на практиці

Захист цифрової інфраструктури: мереж (фаєрволи, VPN, сегментація), серверів, хмарних середовищ, робочих станцій, облікових записів і каналів доступу.

Захист цифрових даних: баз даних, файлів, резервних копій, платіжної інформації, персональних даних клієнтів, внутрішньої документації та комерційної таємниці.

Захист застосунків і коду: вебсервісів, мобільних застосунків, API, бекенду, смартконтрактів і логіки обробки даних.

Виявлення загроз і реагування — цілодобовий моніторинг кібербезпеки, SIEM-аналіз подій, реагування на інциденти та відновлення після кібератаки.

На практиці найчастіше ми стикаємося з недооцінкою захисту застосунків — інфраструктуру компанії налаштовують, а код можуть не перевіряти роками.

Кібербезпека — це технічний щит у цифровому світі. Вона не замінює правила та процеси інформаційної безпеки, але робить те, на що жоден NDA чи замок не здатен: зупиняє атаку в реальному часі та захищає дані навіть тоді, коли щось пішло не так.

Де інформаційна безпека і кібербезпека перетинаються

Обидві дисципліни мають одну місію — захист інформації. Але реалізують її різними методами і в різних середовищах.

Що в них спільного

•  Обидві працюють із ризиками: оцінюють загрози, будують захист, реагують на інциденти.
•  Обидві захищають репутацію та фінансові інтереси компанії.
•  Обидві визначають, хто має доступ до інформації і на яких умовах.

Де вони перетинаються найщільніше

Найбільше обидві дисципліни стикаються там, де мова йде про цифрову інформацію з критичною цінністю:

•  персональні дані клієнтів;
•  фінансова інформація;
•  комерційна таємниця та інтелектуальна власність;
•  внутрішня документація та листування.

Інформаційна безпека каже: «Ця інформація є конфіденційною». Кібербезпека відповідає: «Добре, ми технічно зробимо так, щоб до неї ніхто не дістався». Одна встановлює правила, інша — виконує їх у цифровому світі.

А де живе більшість інформації вашого бізнесу? Відповідь очевидна. І саме тому сьогодні кібербезпека виходить на перший план.

Чому цифрова інформація потребує окремого підходу до захисту

Цифрова інформація — це не просто «оцифрований папір». Вона живе, рухається і є вразливою зовсім інакше, ніж будь-яка інша форма інформації. І саме тому потребує окремого технічного підходу до захисту.

Що належить до цифрової інформації

•  Бази даних клієнтів: імена, контакти, платіжні дані.
•  Фінансова інформація: транзакції, звіти, рахунки.
•  Комерційна таємниця: вихідний код, алгоритми, бізнес-логіка.
•  Внутрішнє листування та документація в цифровому вигляді.
•  Дані користувачів застосунків і платформ.
•  Інформація в смартконтрактах і блокчейн-системах.

Чому цифрова інформація вразливіша за будь-яку іншу: 5 причин

1. Вона доступна 24/7. Паперовий архів зачиняється на ніч. База даних — ніколи. Більшість кіберінцидентів, які фіксує наш сервіс цілодобового моніторингу, відбувається у неробочий час.
2. Її можна вкрасти непомітно. Викрадена папка з документами — очевидна втрата. Скопійована база даних залишає оригінал на місці. Ви можете роками не знати, що ваша інформація вже у чужих руках.
3. Вразливості невидимі. У нашій практиці є багато випадків, коли до нас зверталися за пентестом як за формальністю — «у нас все надійно, потрібен лише звіт». Але під час тестування ми знаходили критичні вразливості, про які замовник не підозрював.
4. Наслідки можуть бути незворотними. Особливо коли йдеться про інформацію в смартконтрактах: якщо дані або активи скомпрометовані через вразливість у коді, це не можна скасувати.
5. Масштаб витоку не має меж. Якщо платформа має 100 мільйонів користувачів — це 100 мільйонів записів в одній базі даних, які можна скомпрометувати в рамках одного інциденту. Паперовий архів горить локально. Цифровий витік — глобальний.

Чому традиційних заходів інформаційної безпеки тут недостатньо

NDA підписано. Політика конфіденційності є. Співробітники проінструктовані. Але:

•  NDA не зупинить хакера, який зламав API.
•  Політика конфіденційності не захистить базу даних із вразливим налаштуванням.
•  Інструктаж персоналу не виявить помилку в коді, яка відкриває доступ до даних стороннім.

Цифрова інформація потребує технічного захисту — і це вже завдання для команди з кібербезпеки.

Захистити цифрову інформацію означає не лише встановити правила, а й технічно перевірити кожну точку, через яку вона може витекти: код, інфраструктуру, доступи, передачу даних. Саме це і роблять фахівці нашої компанії.

Як захистити цифрову інформацію: послуги кібербезпеки проти реальних загроз

Кожна загроза для цифрової інформації має свою відповідь. Розберемо конкретно: яка небезпека існує — і який інструмент кібербезпеки, на нашу думку, закриває найкраще.

Загроза 1: Витік даних через вразливості в коді або неправильне налаштування систем

Аудит безпеки коду — це глибока перевірка вихідного коду на наявність вразливих місць, які відкривають доступ до даних. Під час такої перевірки коду ми виявляємо небезпечні практики написання коду, застарілі бібліотеки з відомими вразливостями та помилки у логіці обробки даних. Результат — карта вразливостей із пріоритетами виправлення.

Тестування на проникнення (пентест) — етичні хакери симулюють реальну атаку на ваші системи, включно зі спробами дістатися до баз даних і конфіденційної інформації. Пентест показує не лише, де є вразливість, а й наскільки далеко зловмисник може зайти через неї. Результат — розуміння реального масштабу ризику.

Загроза 2: Несанкціонований доступ — злам облікових записів, API, адмінпанелей

Пентест тестує точки входу в систему: форми авторизації, API-ендпоінти, адмінпанелі. В процесі ми найчастіше виявляємо слабкі паролі, неправильно налаштовані права доступу та вразливості у механізмах автентифікації.

Аудит інфраструктури — перевірка налаштувань серверів, хмарних середовищ, мережевих компонентів, під час якої можна виявити відкриті порти, некоректно налаштовані права, застарілі версії програмного забезпечення. Результат — усунення технічних прогалин, через які можливий несанкціонований доступ.

Загроза 3: Програми-вимагачі — шифрування даних з вимогою викупу

Цілодобовий моніторинг кібербезпеки — безперервне спостереження за активністю в системах фіксує підозрілу поведінку на ранніх етапах, до того, як шкідливе програмне забезпечення встигло зашифрувати дані. Більшість атак програм-вимагачів (ransomware-атак) має підготовчу фазу: зловмисник спочатку «ходить» по системі і вивчає її. Моніторинг 24/7 фіксує цю активність і дозволяє зреагувати до настання збитків.

Також ми рекомендуємо як актуальний метод протидії тест на проникнення. Адже під час пентесту ми тестуємо потенційні вектори проникнення, якими найчастіше користуються програми-вимагачі — фішингові точки входу, вразливі сервіси, незахищені облікові записи.

Загроза 4: Перехоплення даних під час їх передачі через мережу

Аудит інфраструктури та налаштувань шифрування перевіряє, чи всі канали передачі даних зашифровані належним чином. Таким чином можна виявити незахищені з'єднання, застарілі протоколи шифрування, некоректні SSL/TLS-налаштування. 

Результат — впевненість у тому, що інформація під час передачі недоступна третім особам.

Загроза 5: Інсайдерська загроза — витік даних через співробітників

Моніторинг 24/7 дозволяє відстежувати аномальну поведінку всередині системи: масове завантаження файлів, доступ до даних поза робочим часом, передачу інформації на зовнішні носії або адреси та фіксує дії користувачів із підвищеними правами доступу.

Таким чином можна своєчасно виявити підозрілу активність зсередини, а не лише ззовні.

Загроза 6: Атаки на смартконтракти — експлуатація вразливостей у коді

Аудит смартконтрактів — спеціалізована перевірка, яка суттєво відрізняється від звичайного аудиту коду: після деплою смартконтракт змінити неможливо. Під час такої перевірки безпеки смартконтрактів можна виявити критичні вразливості: reentrancy-атаки, переповнення змінних, помилки в логіці доступу до даних, некоректне управління станом контракту. Аудит проводиться до запуску, коли помилку ще можна виправити.

Кібербезпека — це не один універсальний інструмент. Це набір точних рішень, кожне з яких відповідає на конкретну загрозу. Правильно підібрані послуги компанії з кібербезпеки разом створюють повноцінний захист цифрової інформації — на рівні коду, інфраструктури та поведінки користувачів.

Висновок: дві дисципліни, одна мета

Інформаційна безпека і кібербезпека — не конкуренти і не синоніми. Перша будує правила і культуру поводження з інформацією. Друга технічно захищає цю інформацію там, де вона зберігається сьогодні — у цифровому просторі.

Компанія, яка дбає лише про інформаційну безпеку, але ігнорує кіберзахист, схожа на будинок із гарними замками на дверях, але з відкритими вікнами. Тому варто зачиняти і “двері”, і “вікна” – дбати не лише про інформаційну, а й про кібербезпеку. Це необхідність, яку краще усвідомити до інциденту, а не після.

Глосарій термінів

Короткий словник понять, вжитих у статті: