Кібербезпека в медицині: чому лікарні стали улюбленою мішенню хакерів

Кібербезпека у сфері медицини вже давно перестала бути другорядною проблемою — сьогодні це питання збереження не лише конфіденційних даних, а й людських життів. Лікарні, клініки та лабораторії дедалі частіше стають об’єктами атак, адже їхні системи містять безцінну інформацію: від паспортних даних пацієнтів до історії хвороб, даних банківських карток і навіть результатів генетичних тестів. Ця інформація не лише має фінансову цінність на чорному ринку (наприклад, медична картка в середньому коштує у 50 разів більше, ніж банківські реквізити), а й може використовуватися для шантажу або створення підроблених особистостей! 

Однак проблема полягає не лише у витоках даних. Блокування медичних систем через атаки програм-вимагачів (ransomware) може спричинити зупинку операційних, відключення життєво важливого обладнання та зрив надання невідкладної допомоги. За останні кілька років кількість атак на медичний сектор зросла у рази: у 2023 році лише в США було зламано 133 мільйони медичних записів, а загальні збитки від таких атак перевищили 10 мільярдів доларів.

Гучні випадки, як-от злам німецької лікарні Uniklinik Düsseldorf, що призвів до смерті пацієнтки через затримку лікування, або атака на систему охорони здоров’я Ірландії у 2021 році, яка заблокувала медичні бази та змусила лікарів повернутися до паперової документації, доводять: медицина стала однією з головних мішеней для кіберзлочинців. Причини очевидні — критично важлива інформація, недостатнє фінансування кібербезпеки та високі ставки, які роблять установи вразливими до шантажу. 

У цій статті ми розглянемо, чому саме медицина опинилася під прицілом хакерів, які існують основні сценарії атак, їхні наслідки та що можуть зробити лікарні, щоб захистити свої дані й пацієнтів від кіберзагроз.

Чому медицина стала мішенню для хакерів

Медична сфера приваблює кіберзлочинців через унікальну комбінацію цінних даних, критично важливої інфраструктури та слабкого захисту. На відміну від фінансового або корпоративного сектору, де витік даних може призвести до грошових втрат, у медицині наслідки значно серйозніші: від крадіжки особистості до шантажу пацієнтів, яких можна змусити заплатити за нерозголошення діагнозу чи чутливих медичних записів. Крім того, дані в електронних медичних картках не можна просто змінити чи скасувати, як це можна зробити з паролем або банківським рахунком.

Медична інформація залишається актуальною десятиліттями, що робить її надзвичайно цінною для довгострокового використання у злочинних схемах. Додатково, великі лікарні та мережі клінік обробляють не лише персональні дані пацієнтів, а й внутрішні фінансові операції, дані про закупівлі медичних препаратів і дослідницькі матеріали, що може бути цікавим для конкурентної розвідки або державного шпигунства.

Крім високої вартості інформації, медичні установи мають цілу низку слабких місць, які роблять їх легкою мішенню для хакерів:

• Застаріле програмне забезпечення – багато лікарень працюють на старих версіях ОС, які більше не отримують оновлення безпеки.
• Недостатнє фінансування кіберзахисту – у більшості медичних закладів ІТ-безпека не є пріоритетною, що залишає системи вразливими.
• Низька кіберграмотність персоналу – лікарі та медсестри часто не отримують достатньої підготовки щодо фішингових атак, шкідливих програм чи основ кібергігієни.
• Доступ до критичних даних – пацієнтські записи, страхові документи та платіжна інформація доступні багатьом співробітникам, що збільшує ризик витоків через людський фактор.
• Залежність від безперебійної роботи систем – хакери знають, що зупинка лікарняної інфраструктури може коштувати життя, тому атаки програм-вимагачів особливо ефективні.

Ще одним фактором, що сприяє поширенню атак, є відсутність централізованої політики кібербезпеки в багатьох країнах. У той час як фінансовий сектор суворо регулюється, медичні заклади часто мають лише загальні вимоги до захисту даних, без детальних протоколів щодо реагування на інциденти чи превентивних заходів. Як наслідок, кіберзлочинці отримують ідеальний набір умов – висока цінність даних, слабкий захист і критична залежність від цифрових систем, що робить медицину однією з найбільш вразливих галузей для атак.

Основні загрози та сценарії атак

Цифрова трансформація медицини відкрила нові можливості для пацієнтів і лікарів, але водночас створила ідеальні умови для кіберзлочинців. Хакери використовують різноманітні методи атак, спрямовані на злам систем охорони здоров’я, викрадення конфіденційних даних і навіть шантаж лікарень. 

Серед найнебезпечніших загроз можна виділити чотири ключові типи атак: програми-вимагачі, фішинг та соціальна інженерія, крадіжка пристроїв і атаки на медичне обладнання.

Ransomware (програми-вимагачі) – цифрова загроза для лікарень

Однією з найрозповсюдженіших загроз для медичних установ є атаки програм-вимагачів, які блокують доступ до інформаційних систем та вимагають викуп. Вони працюють за класичним сценарієм: хакери проникають у внутрішню мережу лікарні, шифрують бази даних пацієнтів та операційні системи медичного обладнання, після чого вимагають гроші за відновлення доступу. Якщо викуп не сплачується, дані можуть бути знищені або опубліковані у відкритому доступі.

Основні наслідки атак програм-вимагачів:

• Зупинка роботи медичних закладів – лікарні не можуть переглядати історію хвороби пацієнтів, планувати операції чи обробляти лабораторні аналізи.
• Зрив хірургічних втручань та невідкладної допомоги – без доступу до цифрових медичних карт лікарі змушені діяти наосліп, що підвищує ризики для пацієнтів.
• Фінансові втрати та репутаційні наслідки – лікарня або сплачує викуп, або стикається з позовами пацієнтів за витік їхніх конфіденційних даних.

Phishing та соціальна інженерія – найслабша ланка в руках хакерів

Кібератаки не завжди потребують складних технічних маніпуляцій – часто достатньо лише переконати співробітника лікарні виконати неправильну дію. Фішингові листи, що містять шкідливі вкладення або посилання, є одним із найпоширеніших способів проникнення в медичні системи. Хакери надсилають підроблені повідомлення нібито від адміністрації лікарні, ІТ-відділу чи постачальників обладнання, змушуючи співробітників ввести свої облікові дані або завантажити вірус.

Типові методи соціальної інженерії:

• Фальшиві електронні листи – медичний персонал отримує листи з інструкціями щодо «оновлення паролів» або «термінового перегляду файлів».
• Телефонні дзвінки від псевдотехпідтримки – хакери прикидаються співробітниками ІТ-відділу, випитуючи логіни та паролі.
• Заражені USB-носії – залишені в лікарняних приміщеннях флешки можуть містити шкідливе програмне забезпечення, яке активується при підключенні до комп’ютера.

Крадіжка пристроїв та фізичний доступ – загроза поза екраном

Не всі кібератаки відбуваються дистанційно. Лікарняне обладнання, мобільні пристрої лікарів та адміністративний комп’ютерний парк часто не мають належного фізичного захисту. Якщо ноутбук лікаря, що містить доступ до електронних медичних записів, опиняється в руках зловмисників, дані можуть бути вкрадені без жодного хакерського втручання.

Небезпечні сценарії фізичного доступу:

• Викрадення незахищених ноутбуків та планшетів – пристрої, які містять критично важливу інформацію, часто не мають шифрування або двофакторної аутентифікації.
• Вільний доступ до серверних кімнат – якщо сервери медичного закладу не мають належного фізичного контролю, хакер може безперешкодно підключитися до мережі.
• Недостатній контроль за картками доступу – зловмисник може проникнути у внутрішні приміщення лікарні, використовуючи втрачену або викрадену картку працівника.

Атаки на IoT та медичне обладнання – коли життя залежить від цифрової безпеки

Сучасні лікарні активно використовують підключені до мережі пристрої: монітори стану пацієнтів, інфузомати, кардіостимулятори, системи штучної вентиляції легень та інші життєво важливі пристрої. Проте більшість з них не розроблялися з урахуванням кібербезпеки, що робить їх легкою мішенню для атак.

Ризики атак на медичне обладнання:

• Віддалене втручання у роботу пристроїв – хакери можуть змінювати налаштування медичного обладнання або навіть повністю вивести його з ладу.
• Використання незахищених протоколів зв’язку – старі моделі медичних пристроїв можуть передавати дані у відкритому вигляді, що дозволяє перехоплювати та підміняти інформацію.
• Масові атаки на лікарняні мережі IoT – якщо хакери зламають один пристрій, вони можуть отримати доступ до всієї лікарняної інфраструктури.

Кіберзагрози в медицині стають дедалі складнішими, і для лікарень недостатньо просто встановити антивірус. Програми-вимагачі, фішинг, крадіжки пристроїв та атаки на IoT – це лише частина арсеналу хакерів, які використовують будь-яку слабкість у системі безпеки. 

Медичним установам необхідно впроваджувати багаторівневий захист, навчати персонал розпізнавати загрози та впроваджувати сучасні технологічні рішення для мінімізації ризиків.

Наслідки кіберінцидентів у медичній сфері

Кібератаки на медичні заклади можуть призвести до критичних збоїв у системах, що ускладнює діагностику, лікування та проведення невідкладних операцій. Втрата доступу до моніторингу життєвих показників пацієнтів через атаку може мати фатальні наслідки. Фінансові збитки лікарень зростають через вимоги викупу, витрати на відновлення даних та можливі судові позови від пацієнтів. 

Репутація закладу страждає, оскільки пацієнти починають сумніватися у безпечності їхніх персональних даних. Крім того, порушення міжнародних стандартів кібербезпеки, таких як GDPR чи HIPAA, можуть призвести до юридичних санкцій і навіть кримінальної відповідальності керівництва.

Нормативно-правова база та стандарти

Глобальна цифровізація медичних послуг вимагає чітких законодавчих норм, які гарантують безпеку персональних даних пацієнтів та захист медичних установ від кібератак. У різних країнах діють спеціалізовані регуляторні акти, що встановлюють вимоги до збору, зберігання та обробки медичної інформації, а також передбачають суворі санкції за порушення. 

Так, у США ключову роль у регулюванні кібербезпеки відіграє HIPAA (Health Insurance Portability and Accountability Act), яка зобов’язує лікарні, страхові компанії та постачальників медичних послуг дотримуватися жорстких стандартів безпеки. У Європейському Союзі аналогічну функцію виконує GDPR (General Data Protection Regulation), що встановлює суворі правила для всіх організацій, які працюють з персональними даними, включно з медичними закладами. Недотримання цих норм може призвести до багатомільйонних штрафів, блокування діяльності компанії та навіть кримінальної відповідальності відповідальних осіб.

Крім міжнародних регламентів, кожна країна має власну законодавчу базу, яка визначає вимоги до кіберзахисту медичних установ. В Україні ключовим документом є Закон «Про захист персональних даних», що регламентує правила обробки конфіденційної інформації та встановлює обов’язки медичних закладів щодо її захисту. 

Для дотримання вимог безпеки у сфері охорони здоров’я застосовуються такі міжнародні стандарти:

• ISO/IEC 27001 – система управління інформаційною безпекою, що передбачає політики та заходи для захисту даних від кіберзагроз.
• NIST Cybersecurity Framework – набір рекомендацій для побудови стратегії кіберзахисту медичних закладів, розроблений Національним інститутом стандартів і технологій США.
• PCI DSS (Payment Card Industry Data Security Standard) – вимоги до безпеки платіжних систем, актуальні для лікарень, що приймають онлайн-оплати за медичні послуги.
• HL7 & FHIR (Health Level 7 & Fast Healthcare Interoperability Resources) – стандарти обміну медичними даними, що забезпечують їхню безпечну передачу та сумісність між системами.

Виконання цих стандартів не лише знижує ризик витоку даних, а й допомагає лікарням уникати санкцій і втрат репутації через порушення правил безпеки. В умовах зростаючої кількості атак медичним установам необхідно не лише відповідати законодавчим вимогам, а й активно впроваджувати кращі практики кіберзахисту, щоб гарантувати безпеку даних пацієнтів та стабільність своєї роботи.

Ключові підходи до захисту

Ефективна кібербезпека в медицині потребує комплексного підходу, що охоплює як технічні рішення, так і організаційні заходи. Оскільки більшість атак спрямовані не лише на вразливості в системах, а й на людський фактор, стратегія захисту має враховувати всі можливі сценарії загроз. 

Захист медичних установ починається з впровадження чітких внутрішніх політик безпеки та систематичного навчання персоналу. Непоінформованість лікарів і адміністративних працівників щодо кібератак, як-от фішинг або маніпуляції з паролями, може спричинити серйозні наслідки навіть за наявності сучасного захисту. 

Медичним закладам необхідно впроваджувати багаторівневу автентифікацію, жорсткі вимоги до паролів, а також обмежувати доступ до чутливих даних відповідно до ролей співробітників. Важливу роль відіграє контроль фізичного доступу до серверних приміщень та пристроїв, які можуть містити критично важливу інформацію.

Основні заходи захисту медичних установ включають:

• Розмежування доступу – співробітники повинні мати доступ лише до тих даних, які необхідні для їхньої роботи.
• Мультифакторна автентифікація (MFA) – використання додаткових рівнів захисту під час входу в систему.
• Регулярне оновлення ПЗ – встановлення останніх версій операційних систем, антивірусів та програм для усунення відомих вразливостей.
• Сегментація мережі – поділ внутрішньої мережі лікарні на ізольовані зони, щоб запобігти поширенню вірусів і несанкціонованого доступу.
• Резервне копіювання – збереження зашифрованих копій даних у незалежному середовищі для швидкого відновлення після атаки.
• Контроль фізичного доступу – захист серверних приміщень, персональних комп’ютерів і медичного обладнання від сторонніх осіб.
• Моніторинг безпеки – впровадження SIEM-систем для відстеження підозрілих дій та швидкого реагування на загрози.

З технологічного боку, лікарні повинні розділяти свою ІТ-інфраструктуру на окремі сегменти, щоб унеможливити неконтрольоване поширення вірусів у разі зламу однієї ділянки мережі. 

Ключовими елементами безпеки є використання антивірусного програмного забезпечення, систем виявлення вторгнень (IDS/IPS) та міжмережевих екранів, що запобігають несанкціонованому доступу. Оскільки програми-вимагачі залишаються основною загрозою, необхідно регулярно створювати резервні копії даних у зашифрованому вигляді, розміщуючи їх у незалежному середовищі, недоступному для основної мережі лікарні. 

Щоб виявляти потенційні ризики, варто проводити регулярні аудити безпеки, включаючи тестування на проникнення та впровадження системи SIEM для моніторингу кіберінцидентів у реальному часі. Комплексний підхід до безпеки дозволяє мінімізувати ризики атак, захистити критичні медичні системи та забезпечити безперебійну роботу лікарень.

Інновації та сучасні рішення

Технології розвиваються не тільки для зловмисників, а й для захисту медичних установ від кіберзагроз. Сьогодні лікарні мають доступ до передових рішень, які допомагають захищати пацієнтські дані, вчасно виявляти загрози та запобігати атакам.

• Хмарні технології стають важливою частиною безпеки лікарень, адже дозволяють надійно зберігати медичні дані та швидко відновлювати їх у разі втрати. Медичні установи дедалі частіше використовують захищені хмарні сервіси, що не лише спрощують роботу, а й мінімізують ризики витоку інформації. Однак важливо правильно налаштовувати рівні доступу, щоб уникнути ситуацій, коли критично важливі дані можуть потрапити не в ті руки.
• Ще один потужний інструмент – штучний інтелект (AI). Він допомагає виявляти загрози ще до того, як вони стануть проблемою. Алгоритми аналізують поведінку користувачів у системі й помічають підозрілі дії: наприклад, якщо хтось намагається отримати доступ до даних, які йому не належать. Крім того, AI може автоматично блокувати потенційно небезпечні операції, зупиняючи атаку до того, як вона завдасть шкоди.

Окрему роль у безпеці відіграють "розумні" медичні пристрої (IoT) та блокчейн.

• IoT-безпека: Оскільки все більше медичних приладів підключені до мережі, потрібно подбати про їхній захист. Якщо зловмисник отримає доступ до таких пристроїв, він може не просто викрасти дані, а й вплинути на їхню роботу, що ставить під загрозу життя пацієнтів. Надійне шифрування та контроль оновлень допомагають цьому запобігти.
• Блокчейн: Ця технологія може забезпечити максимальну прозорість і безпеку збереження медичних записів. Дані у блокчейні неможливо підробити або змінити без відома всіх учасників системи, що робить їх стійкими до атак та маніпуляцій.

Нові технології відкривають великі можливості для захисту медицини від кіберзагроз, але їхнє впровадження потребує грамотного підходу. Головне – не лише використовувати новітні інструменти, а й навчати персонал правильно ними користуватися, адже безпека починається з відповідальності кожного, хто працює із даними пацієнтів.

Рекомендації для різних сторін

Щоб кібербезпека в медицині була справді ефективною, кожен учасник процесу – від керівників лікарень до пацієнтів – повинен відігравати свою роль у захисті даних. Ось конкретні рекомендації для всіх, хто має справу з медичною інформацією.

Керівники клінік і лікарень

Безпека має стати стратегічним пріоритетом, а не другорядним завданням. Інвестиції в захист даних не тільки знижують ризики атак, а й забезпечують безперебійну роботу лікарні.

• Виділити бюджет на впровадження сучасних засобів кібербезпеки та навчання персоналу.
• Розробити чіткий план реагування на інциденти: хто, що і як робить у разі атаки.
• Впровадити регулярний аудит систем безпеки, тестуючи їхню стійкість до атак.
• Контролювати доступ до даних, розмежовуючи права доступу для різних категорій співробітників.

Медичний персонал

Найчастіше атаки відбуваються через людський фактор. Співробітники лікарень повинні знати, як розпізнати загрози та діяти безпечно.

• Використовувати надійні паролі і змінювати їх за вимогами політики лікарні.
• Бути уважними до фішингових листів та не відкривати підозрілі вкладення.
• Не використовувати персональні пристрої для роботи з медичними записами.
• Завжди блокувати комп’ютер при відході з робочого місця.

Пацієнти

Захист медичних даних – це не лише відповідальність лікарень. Пацієнти теж можуть зробити свій внесок у безпеку.

• Уточнювати, як зберігаються їхні дані та які заходи безпеки використовуються.
• Не повідомляти зайву персональну інформацію телефоном чи через незахищені канали зв’язку.
• Використовувати унікальні паролі для особистих кабінетів у медичних системах.

ІТ-відділ та служба безпеки

Саме ці фахівці стоять на передовій кіберзахисту, тому їхня робота має бути проактивною.

• Постійно оновлювати програмне забезпечення та слідкувати за новими вразливостями.
• Впроваджувати двофакторну аутентифікацію для доступу до критичних систем.
• Регулярно проводити тестові кібератаки (пентести) для виявлення слабких місць.
• Встановити системи моніторингу (SIEM), що дозволяють оперативно реагувати на загрози.

Кібербезпека в медицині – це спільна відповідальність, яка починається з базової обізнаності кожного, хто працює з даними. 

Кейси: що може піти не так?

Реальні випадки зламу медичних установ

Кіберзлочинці регулярно атакують лікарні по всьому світу, і наслідки таких атак можуть бути катастрофічними. Один із найгучніших випадків стався у 2020 році в Німеччині, коли хакери атакували систему лікарні Uniklinik Düsseldorf. Внаслідок блокування серверів критично важливі медичні послуги були недоступні, що призвело до того, що пацієнтку, яка потребувала термінової допомоги, довелося транспортувати в іншу лікарню. Через втрату дорогоцінного часу вона померла.

Ще один масштабний інцидент відбувся в Ірландії у 2021 році, коли атака програми-вимагача паралізувала роботу національної системи охорони здоров'я. Медичні записи були зашифровані, а лікарні змушені повернутися до паперової документації. Це призвело до скасування численних операцій і значних фінансових збитків. Обидва випадки демонструють, що вразливості в кібербезпеці можуть не просто вплинути на бізнес-процеси, а безпосередньо загрожувати життю пацієнтів.

Типові помилки та позитивний досвід

Однією з найпоширеніших причин успішних атак є слабкі паролі та відсутність двофакторної аутентифікації, що дає хакерам змогу легко отримати доступ до медичних систем. Інша критична помилка – використання застарілого програмного забезпечення, без актуальних оновлень безпеки. Коли в лікарні працює техніка десятирічної давнини, вона стає ідеальним вхідним пунктом для зловмисників.

Водночас є позитивні приклади, коли медичні установи змогли ефективно захиститися. Наприклад, у США одній з лікарень вдалося уникнути катастрофи завдяки чітко налагодженій системі резервного копіювання. Після атаки програми-вимагача вони змогли швидко відновити всі дані без виплати викупу. Інший випадок показує, що постійний моніторинг систем безпеки може врятувати лікарню від масштабної атаки: система виявлення вторгнень зафіксувала підозрілу активність, і ІТ-відділ оперативно заблокував спробу зламу ще до того, як хакерам вдалося зашифрувати дані.

Ці кейси доводять: найгірші сценарії можна запобігти, якщо лікарні впроваджують грамотні заходи безпеки та готуються до потенційних загроз заздалегідь.

Висновок: кібербезпека в медицині — не вибір, а необхідність  

У сучасному цифровому світі лікарні та медичні установи залишаються однією з найвразливіших цілей для кіберзлочинців. Витік даних, блокування систем, шантаж, а іноді й загроза життю пацієнтів — усе це вже не гіпотетичні ризики, а реальність, з якою стикається медична сфера. Технологічний розвиток покращує якість лікування, але водночас відкриває нові двері для атак.  

Проте ситуація не безнадійна. Лікарні, що впроваджують проактивний підхід до кіберзахисту, демонструють, що навіть перед обличчям серйозних загроз можна запобігти катастрофі. Інвестиції у кібербезпеку, навчання персоналу, впровадження сучасних технологій захисту та чіткі плани реагування на інциденти — це не просто бажані заходи, а реальна необхідність для стабільної роботи медичних установ.  

Кібербезпека в медицині — не лише про захист даних, а й турбота про безпеку пацієнтів. Datami допомагає лікарням, клінікам та лабораторіям виявляти вразливості, запобігати атакам і забезпечувати відповідність міжнародним стандартам. 

Підвищуйте кіберстійкість вашої медичної установи з Datami! Зв'яжіться з нами для консультації