PTES (Стандарт проведення тестування на проникнення): переваги та 7 основних етапів

“Безпека – це не продукт. Це процес.” Ця заява надзвичайно актуальна в цифровому світі кібербезпеки, де захист необхідно постійно досліджувати та вдосконалювати. 

На початку 2010-х років група експертів об'єдналася, щоб покращити та стандартизувати процес кіберзахисту. І їм це вдалося! Вони створили стандарт проведення тестування на проникнення - PTES (Penetration Testing Execution Standard).

Що таке PTES і чому він важливий? Уявляйте його як всебічний посібник з пентесту, який спрощує процес, через який має проходити команда безпеки, щоб методично виявляти вразливості. Оскільки тестування на проникнення (пентест) є ключовим методом оцінки кіберзахисту, наявність стандартизованого підходу, як-от PTES, забезпечує послідовність та ретельність перевірок.

У цій статті ми детально розглянемо основні компоненти Стандарту проведення тестування на проникнення, його значення в сучасному середовищі та ризики, які можуть виникнути, якщо пентестери не будуть дотримуватись вимог PTES.

Що таке Стандарт проведення тестування на проникнення?

PTES (Стандарт проведення тестування на проникнення) — це методологія тестування на проникнення, яка описує систематичний підхід до оцінки безпеки інформаційних систем. Її основна мета — забезпечити всебічний аналіз безпеки та надати чіткі вказівки для виявлення вразливостей, оцінки ризиків та покращення кібербезпеки організації. PTES визначає ключові етапи пентесту — від попереднього планування та збору інформації до аналізу вразливостей, експлуатації та фінального звітування. Вона також встановлює стандартизовані підходи та найкращі практики для проведення тестування безпеки.

Які переваги використання PTES (Стандарту проведення тестування на проникнення)?

PTES (Стандарт проведення тестування на проникнення) надає організаціям важливі переваги, які допомагають забезпечити надійний кіберзахист та підвищити стійкість до потенційних кібератак:

Структура та узгодженість

До створення Стандарту організації використовували власні методології, які часто відрізнялися за структурою, глибиною та підходом. Це ускладнювало оцінку ризиків. PTES забезпечує чіткий і послідовний процес проведення пентесту.

Повнота процесу

Завдяки детальним вказівкам, PTES охоплює весь процес тестування на проникнення — від планування та збору інформації до аналізу та звітування. Такий підхід забезпечує повний огляд стану безпеки організації.

Покращене звітування та комунікація

Стандарт робить процес тесту на проникнення зрозумілим для всіх учасників і сприяє ефективній комунікації між технічним персоналом та керівництвом. Завдяки чітким звітам про результати пентесту організація отримує зрозуміле уявлення про свій рівень безпеки.

Гнучкість та покращене управління ризиками

PTES враховує практичні сценарії та сучасні виклики, що забезпечує проведення тестування в умовах, максимально наближених до реальних. Це дозволяє організації більш ефективно підготуватися до можливих атак, краще оцінювати свої слабкі місця та пріоритезувати критичні питання.

Порівняльний аналіз та постійне вдосконалення

PTES надає організаціям можливість порівнювати свої практики безпеки з визнаним стандартом. Окрім цього, він дозволяє отримати чітке уявлення про поточний стан безпеки та сприяє постійному вдосконаленню.

7 етапів PTES (Стандарту проведення тестування на проникнення)

PTES (Стандарт проведення тестування на проникнення) охоплює всі фази тестування на проникнення:

1. Попереднє планування

Перший етап закладає основу для успішного пентесту, включаючи:

• Цілі тестування на проникнення. Чітке визначення мети, яка може варіюватися від виявлення вразливостей до перевірки відповідності стандартам.
• Охоплення аналізу. Визначення, які системи, додатки або мережі будуть включені до тестування, а які виключені.
• Правила взаємодії під час тестування. Визначення методології проведення пентесту, включаючи обмеження та протоколи комунікації.

2. Збір інформації

На цьому етапі збирається цінна інформація про середовище цільової системи:

• Пасивний збір даних. Отримання інформації без прямої взаємодії з ціллю, наприклад, за допомогою WHOIS-запитів або дослідження в соціальних мережах.
• Активний збір даних. Пряма взаємодія з ціллю для отримання інформації, наприклад, сканування портів або пінг-запити.
• Відкрита розвідка (OSINT). Використання загальнодоступних даних (наприклад, з вебсайтів компаній або форумів) для отримання додаткових відомостей про ціль.

3. Моделювання загроз

Наступна фаза — ідентифікація та пріоритезація потенційних загроз:

• Збір документації. Вивчення політик безпеки, діаграм мережі та документації системи для розуміння інфраструктури та механізмів захисту.
• Класифікація активів. Розподіл активів на основні (важливі/критичні) та другорядні (менш важливі) для визначення пріоритету захисту.
• Класифікація загроз. Визначення основних (високого впливу) та другорядних (менш критичних) загроз, які можуть вплинути на активи.
• Мапування спільноти зловмисників. Створення профілю потенційних зловмисників, їхніх мотивів, цілей та методів атак.

4. Аналіз вразливостей

Цей етап спрямований на виявлення та аналіз вразливостей у цільових системах:

• Пасивний аналіз. Збір інформації без активного сканування систем, наприклад, аналіз документації та налаштувань.
• Активний аналіз. Використання автоматизованих інструментів сканування для виявлення вразливостей.
• Ручний аналіз. Після автоматизованого сканування пентестер вручну перевіряє результати, щоб знайти складніші вразливості та усунути помилкові результати.

Таким чином пентестери отримують повний список уразливостей в системі.

5. Експлуатація вразливостей

Наступний крок — контрольована імітація хакерської атаки. Пентестер намагається використати виявлені вразливості:

• Непомітність. Використання технік, що допомагають залишатися непоміченим під час проникнення, наприклад, шифрування трафіку чи зміна шаблонів атак.
• Швидкість атаки. Зменшення часу, протягом якого система є вразливою, для мінімізації ризиків.
• Глибина проникнення. Отримання глибокого рівня доступу (наприклад, привілеїв адміністратора) для тестування серйозніших ризиків.
• Ширина експлуатації (масштаб). Використання різних вразливостей під час тестування.

6. Постексплуатація

Цей етап включає оцінку стану безпеки організації та виявлення шляхів для посилення кіберзахисту:

• Оцінка цінності ресурсів. Визначення значення та функції скомпрометованих ресурсів (наприклад, наявність конфіденційної інформації).
• Виявлення додаткових вразливостей. Пошук інших вразливостей, які можуть бути використані в майбутніх атаках.
• Підтримка контролю. Перевірка можливості залишатися в системі непоміченим протягом тривалого часу.
• Стратегія виходу. Непомітний вихід із системи, без привертання уваги до своєї присутності.

7. Звітування

Завершальний етап включає документацію результатів тестування на проникнення:

• Виконавче резюме. Високорівневий огляд проведеного пентесту, виявлених вразливостей та рекомендацій для зацікавлених сторін.
• Технічний звіт. Детальний звіт із методологією тестування, виявленими вразливостями, використаними техніками експлуатації та конкретними рекомендаціями щодо усунення недоліків.

Які ризики недотримання вимог PTES (Penetration Testing Execution Standard)?

Якщо організація під час тестування на проникнення не дотримується стандарту PTES, це може призвести до таких наслідків:

1. Неповне виявлення вразливостей. Без чіткої структури, як у PTES (Стандарт проведення тестування на проникнення), критичні недоліки можуть залишитися непоміченими. Це підвищує ризик успішних кібератак.
2. Недостатня оцінка ризиків. PTES передбачає аналіз ризиків на кожному етапі тестування. Відсутність цього аналізу може призвести до недооцінювання важливості вразливостей або неправильної пріоритезації загроз.
3. Відсутність послідовності та якості. Нестандартизовані пентести можуть давати різні результати, що ускладнює порівняння між тестами та планування довгострокової стратегії безпеки.
4. Неефективне управління часом та ресурсами. Без структурованого підходу до пентесту організації можуть витрачати зайвий час та ресурси. PTES допомагає оптимізувати методологію та зменшити витрати.
5. Юридичні та регуляторні ризики. У багатьох галузях стандартизоване тестування є обов'язковим для відповідності нормативним вимогам. Недотримання стандартів може призвести до штрафів, санкцій та втрати довіри.
6. Відсутність довгострокового вдосконалення. Без стандартизованого підходу до пентесту складно оцінити прогрес у зміцненні кібербезпеки та адаптацію до нових загроз.

Висновок

Отже, PTES, або Стандарт проведення тестування на проникнення, забезпечує переваги, такі як послідовність у підході до пентесту, краще управління ризиками для пріоритезації вразливостей та покращену комунікацію між різними зацікавленими сторонами. З PTES, організації можуть отримати адаптивний та комплексний погляд на свій рівень безпеки, що сприяє безперервному вдосконаленню.

Datami пропонує послуги тестування на проникнення, які відповідають стандартам PTES. Ми використовуємо найкращі методології та інструменти для зміцнення кіберзахисту вашої організації.