Що таке кібератака?

Кібератака – це навмисна шкідлива дія, спрямована на цифрові ресурси (комп’ютери, сервери, сайти, мережу тощо) з метою порушити їхню роботу, викрасти, спотворити або знищити дані чи саму інфраструктуру. Простіше кажучи: якщо хтось намагається проникнути у вашу інформаційну систему, обійти захист або вивести її з ладу – це і є кібератака. 

Важливо зазначити, що за словом «атака» приховується дуже широкий спектр дій: від банального фішингу до багаторівневих цільових шпигунських кампаній, від зламу акаунта у месенджері звичайного користувача до витончених несанкціонованих операцій у критичній інфраструктурі цілих країн.

Сьогодні кібератаки є проблемою не лише великих корпорацій, адже хакери не оминають ні стартапи, ні малий бізнес, ні фрилансерів. За даними дослідження Mastercard, майже половина малих підприємств у всьому світі вже зазнала атак, проте близько двох третин таких компаній досі вважають себе “занадто малими”, щоб стати ціллю. Часто це пов’язано з тим, що у потенційних жертв немає розуміння, що таке кібератака, хто її здійснює і з якою метою. 

Спробуймо розібратися.

Хто і що стоїть за кібератаками

За атаками можуть стояти як окремі хакери, так і організовані групи або навіть цілі державні структури. Одні кіберзлочинці шукають легкий заробіток, активісти-хактивісти у такий спосіб борються за ідеї, а державні кібервійська здійснюють шпигунські операції та ведуть справжні цифрові війни. Кібератаки можуть організовувати найрізноманітніші типи акторів, які мають кардинально різні мотиви: 

1. Фінансова вигода

Це найпоширеніша мотивація: атакувальники намагаються вкрасти гроші, отримати доступ до банківських рахунків або вимагати викуп – кібератаки типу ransomware, злам платіжних систем тощо.

2. Викрадення даних

Часто метою зламу є отримання конфіденційної інформації: крадіжка бази клієнтів, паролів, комерційних секретів, персональних або медичних даних. За інформацією Microsoft, у більшості розслідуваних інцидентів зловмисники прагнули викрасти дані

3. Шпигунство

Такі атаки можуть тривати місяцями. Використовуються для збору стратегічної інформації про компанії, урядові структури чи військові об’єкти. Наприклад, промисловий шпіонаж для викрадення результатів досліджень.

4. Саботаж та дестабілізація

Метою кібератак може бути порушення роботи систем, пошкодження інфраструктури чи виклик хаосу. Приклад – DDoS-атаки, які паралізують роботу банків або держсервісів.

5. Ідеологічні або політичні мотиви

Деякі хакери діють із пропагандистських або протестних міркувань – це так звані хактивісти, які атакують сайти урядів або компаній на знак протесту або для просування певної ідеї. Такі атаки особливо активізуються під час політичних подій.

6. Демонстрація сили або тестування безпеки

Іноді кібератаки здійснюються з метою самоствердження або «прокачування» власних навичок. Такі дії мають психологічну мотивацію – «заради спортивного інтересу» або для демонстрації можливостей.

Цілі кібератак: що атакують хакери

Зловмисники рідко ціляться у «все підряд» – вони ламають ті двері, які або легше відкрити, або де є максимальна вигода. Сьогодні найпріоритетніші цілі – це облікові записи, хмарні сервіси, вразливі постачальники та, звичайно ж, ресурси, які гарантують швидкий фінансовий ефект – платіжні системи, бази клієнтів, медичні дані тощо. 

Ось перелік найчастіше атакованих цифрових об’єктів:

Наслідки кібератак: вплив на бізнес

Кібератака здатна за лічені години перетворити стабільний бізнес на кризовий. Сьогодні середня вартість інциденту витоку даних може сягати кількох мільйонів доларів. Як пише Reuters, за останні п’ять років лише у Великій Британії компанії втратили близько 55 мільярдів доларів через кібератаки. Для малих і середніх підприємств ці цифри означають не просто «дорогий урок», а ризик не вижити взагалі. 

Наслідки атак – це не лише втрата даних і фінансові збитки. Це також зіпсована репутація, операційна нестабільність, поява недовіри клієнтів та інші неприємності:

1. Фінансові втрати

Прямі збитки – викуп, шахрайство, простої – це найочевидніші наслідки кібератаки. Непрямі включають витрати фінансів на відновлення інфраструктури, оплату послуг експертів, юридичні витрати і штрафи, втрату доходів через простої. 

Фінансовий удар може бути руйнівним і блискавичним для компаній будь-якого розміру. Для стартапу або малого бізнесу, зазвичай, наслідки кібератак надто критичні. Однак і великим гравцям є що втрачати. Показовий приклад – компанія Co-operative Group після інциденту в першій половині 2025 року втратила близько £206 мільйонів виторгу. 

2. Витік даних

Розголошення комерційної таємниці, втрата конфіденційності персональних чи платіжних даних – цим можуть скористатися зловмисники та конкуренти.

В епоху цифрової ідентичності конфіденційні дані – це еквівалент золота у швейцарському банку. Коли персональні відомості співробітників або клієнтів опиняються у хакерів, компанія втрачає не лише матеріальний, а й моральний капітал. Юридичні наслідки також відчутні: штрафи за порушення норм захисту даних можуть сягати мільйонів доларів

3. Репутаційні втрати

Якщо гроші можна хоч і не відразу, але повернути, то з довірою – значно складніше. Репутаційні наслідки кібератак діють, як слабка отрута: вбивають повільно і довго. Користувачі перестають вводити дані на сайті, партнери призупиняють угоди, інвестори вимагають план відновлення перед тим, як надати кошти. 

Після кіберінциденту майже половина компаній має труднощі при залученні нових клієнтів. І такий «шлейф» ненадійності може тягнутися за бізнесом роками.

4. Зупинка бізнес-процесів

Коли сервери зашифровані, системи не працюють, а співробітники не можуть навіть увійти в корпоративну пошту – бізнес «впадає в сплячку». Для виробничих компаній це означає зупинку ліній, для e-commerce – втрату замовлень, а для стартапу – повний провал перед інвесторами.

Як результат – втрата доходу та додаткові витрати на відновлення.

5. Юридичні та регуляторні наслідки

Порушення конфіденційності чи безпеки даних є правопорушенням і може призвести до штрафів за міжнародними та локальними нормами (GDPR, NIS2 та іншими). Публічне оголошення про витік даних у багатьох країнах є обов’язковим, а невчасне або приховане повідомлення про інцидент може збільшити розмір штрафів і завдати більшої шкоди іміджу. Якщо внаслідок атаки були розкриті або викрадені дані чи кошти клієнтів або партнерів, можливі судові позови з вимогою компенсації фінансових або моральних збитків.

Юридичні наслідки кібератак – це не формальність, а реальна загроза. Тому, щоб мінімізувати ризики, компаніям варто мати чіткий план реагування і комунікації з регуляторами.

Окрім перерахованого вище, внаслідок атаки компанія може втратити конкурентні переваги через викрадення розробок, зіткнутися з падінням вартості акцій, недовірою інвесторів та іншими ризиками.

Вартість навіть однієї кібератаки завжди перевищує витрати на профілактику. Інвестуючи у кіберзахист, бізнес не просто запобігає ризикам – він захищає власну стабільність, репутацію та довіру клієнтів.

Типи кібератак

Типів кібератак сьогодні – десятки, якщо не сотні. Одні хакери роблять ставку на масовість – чим більше листів, посилань і спроб зламу, тим вищий шанс потрапити в ціль. Інші діють точково, з хірургічною точністю, полюючи на конкретні компанії або дані. А треті йдуть далі – вони винаходять нову зброю, використовуючи технології, для яких ще не існує захисту. 

Саме тому атаки можна умовно поділити на три групи: найпоширеніші, найруйнівніші та найновіші – ті, що формують загрози завтрашнього дня. Розглянемо найзнаковіші типи кібератак у кожній із категорій.

Топ-3 найпоширеніших категорій кібератак

На ці атаки припадає більшість кіберінцидентів у світі.

1. Фішинг і соціальна інженерія.

Об’єктом кібератак здебільшого є люди, а не тільки цифрові системи. Сьогодні фішингові повідомлення максимально переконливі, тому легко змушують користувачів натискати на підроблені посилання та розкривати особисті дані – тексти пишуться без помилок, логотипи та підписи підроблені максимально точно, а листи від «банку» виглядають переконливо навіть для досвідчених IT-фахівців.

Не менш поширені телефонні дзвінки «зі служби безпеки банку» або повідомлення від «керівника» у месенджері – мета одна: змусити жертву добровільно виконати потрібну дію.

2. Компрометація облікових даних

Це отримання несанкціонованого доступу до акаунтів – через фішинг, викрадені паролі з витоків, слабкі паролі, крадіжку сесійних токенів або брутфорс. Після компрометації нападник часто переходить до латерального руху в мережі, ескалації привілеїв і викачування даних, або розгортання шкідливих дій від імені довіреного користувача. Особливо небезпечні викрадені хмарні токени та ключі API. 

Захист включає багатофакторну автентифікацію, моніторинг входів і політику сильних паролів/ротації ключів.

3. Експлуатація вразливостей і застарілих систем

Багато компаній продовжують працювати на старих версіях програмного забезпечення, обладнанні або вебплатформах, які більше не отримують оновлень безпеки. Щоб проникнути в мережу або отримати привілейований доступ, хакери активно використовують ці слабкі місця – від «дір» у ПЗ до відкритих портів і неправильно налаштованих серверів.

Один невстановлений патч чи застарілий компонент може стати точкою входу для масштабної атаки. Регулярне оновлення систем, моніторинг вразливостей і контроль конфігурацій – це найпростіший і водночас один із найефективніших способів запобігти таким атакам.

Топ-3 найшкідливіших типів кібератак

Такі атаки – уже не випадковість і не банальне викрадення акаунта необережного користувача. Це зброя, яка завдає максимальних збитків.

1. Програми-вимагачі

Це шкідливе програмне забезпечення, яке шифрує файли або блокує доступ до систем і вимагає викуп за розшифрування чи повернення контролю. Окрім шифрування, зловмисники часто погрожують опублікувати викрадені дані, щоб посилити тиск на жертву. 

Наслідки кібератак програм-вимагачів – зупинка бізнес-процесів, великі витрати на відновлення, штрафи та репутаційні втрати.

2. Атаки на ланцюги постачань

Замість складного хакінгу великої корпорації зловмисники компрометують «слабку ланку» – підрядника, плагін, контейнер або CI/CD-пайплайн – і поширюють шкоду через офіційні канали.

Таким чином одна компрометація може інфікувати сотні або тисячі кінцевих організацій одночасно – ефект множення робить такі інциденти катастрофічними та важкими для відстеження.

3. Атаки на критичну інфраструктуру (OT/ICS)

Атаки на операційні та промислові системи (OT/ICS) спрямовані на контролери, PLC та інші компоненти виробничих ліній, енергетики, водопостачання, транспорту тощо. Небезпека таких кібератак у тому, що наслідки виходять за межі цифрових ресурсів – збої можуть спричиняти фізичні пошкодження обладнання, зупинку постачань, ризики для життя людей і широкомасштабні соціально-економічні наслідки.

Атаковані системи часто працюють на застарілому ПЗ, мають обмежені можливості для оновлень і відновлення.

Топ-3 найновіших категорій кібератак

Ці атаки ще вчора здавалися фантастикою, а сьогодні – уже у звітах кіберрозвідок.

1. Атаки із використанням штучного інтелекту.

Алгоритми машинного навчання допомагають зловмисникам писати ідеальні фішингові листи без помилок, імітувати стиль конкретної людини, підробляти голоси й навіть створювати реалістичні deepfake-відео керівників. Крім соціальної інженерії, ШІ використовується для автоматичного підбору вразливостей, обходу систем захисту та генерації коду шкідливих програм, які адаптуються до умов середовища.

2. Кібератаки через IoT.

«Розумні» пристрої давно перестали бути просто гаджетами. Камери спостереження, контролери, сенсори – усе це маленькі комп’ютери, підключені до мережі, але часто без мінімального захисту. Зловмисники використовують такі пристрої для розвідки, саботажу або як точку входу – заражаючи один IoT-ґаджет, вони можуть проникнути у внутрішню мережу компанії або об’єднати тисячі пристроїв у ботнет, щоб здійснити DDoS-атаку колосального масштабу.

3. Атаки на хмарні сервіси, API та токени доступу.

З переходом бізнесу у хмару зростає кількість інцидентів, пов’язаних із викраденням або зловживанням ключами доступу, токенами автентифікації та API-інтерфейсами. Через помилки конфігурації, надмірні права користувачів або відсутність контролю за “невидимими” ресурсами (shadow IT) зловмисники отримують прямий доступ до хмарних сховищ, баз даних чи сервісів. Такі кібератаки складно виявити, адже відбуваються без видимих зламів чи шкідливого ПЗ. Захист передбачає жорстке керування доступами, ротацію ключів, моніторинг активності API та впровадження принципу найменших привілеїв у хмарних середовищах.

Як розпізнати кібератаку

Більшість атак відбуваються непомітно, і користувачі дізнаються про них уже надто пізно. Тому важливо вчасно помітити перші сигнали, які свідчать про втручання або підготовку до нього.

Типові ознаки кібератаки:

• раптове сповільнення роботи систем або незвичне навантаження на мережу;
• підозрілі листи або повідомлення з проханням перейти за посиланням або оновити пароль;
• зникнення або зміна файлів без пояснення;
• неочікувані сповіщення про входи в акаунти, зміну паролів чи налаштувань;
• поява нових програм, процесів або вікон, яких ви не запускали.

Як діяти при підозрі на атаку:

• негайно відключіть пристрій від мережі (Wi-Fi, VPN, корпоративної системи);
• повідомте ІТ-відділ або службу безпеки – не намагайтеся виправити все самостійно;
• не видаляйте файли й не перезавантажуйте пристрій – це може знищити сліди інциденту;
• зафіксуйте деталі (час, підозрілі дії, повідомлення, листи).

Раннє виявлення допомагає локалізувати атаку та мінімізувати наслідки. У кібербезпеці діє просте правило: чим швидше ви реагуєте, тим менше шкоди встигає завдати зловмисник.

Профілактика: як захиститися від кібератак

Кібербезпека – це не разова акція «встановив – і забув», а ціла екосистема звичок, рішень і інструментів. Важливо розуміти: сьогодні питання не в тому, атакують вас хакери чи ні, а в тому, коли саме вони спробують це зробити. Жодна компанія чи користувач не застраховані на 100% від хакінгу, проте кожен може вжити заходів для захисту своїх цифрових ресурсів і ускладнити доступ зловмисникам. 

Ось кілька порад, як захиститися від кібератак, перевірених на практиці:

1. Почніть із цифрової гігієни

Іноді найпростіші заходи дають максимальний ефект. Ось що потрібно зробити насамперед:

• Паролі. Використовуйте довгі, унікальні варіанти та менеджер паролів. Ніколи не дублюйте один пароль у різних сервісах.
• Двофакторна автентифікація (2FA). Навіть якщо пароль украдено, необхідність коду з SMS або застосунку зупинить більшість зловмисників.
• Оновлення. Не ігноруйте апдейти систем і програм. 80% успішних атак відбуваються через відомі, але не закриті вразливості.
• Резервне копіювання. Робіть бекапи важливих даних і зберігайте їх окремо від основної мережі. Це захист номер один від ransomware.

2. Навчайте та попереджайте персонал

Досі найчастіша точка входу в інформаційну систему – це людина. Тому надзвичайно корисними будуть:

• Підвищення обізнаності. Навіть короткі внутрішні тренінги з фішингу знижують ризик інцидентів у рази.
• Перевірка листів і посилань. Поясніть співробітникам, що переходити за підозрілими посиланнями не можна, навіть якщо лист виглядає «офіційно».
• Нульова довіра. Звичка сумніватися в кожному «неочікуваному» повідомленні – основа цифрового імунітету до кібератак.

3. Посилюйте технічний захист

Людський фактор важливий, але й технології мають працювати на вас, а не проти вас. Обов’язково впроваджуйте:

• Сучасні антивіруси та EDR-системи. Вони не просто ловлять віруси, а й аналізують поведінку програм, зупиняючи підозрілі процеси.
• Захист мережі. Міжмережеві екрани, VPN, фільтрація трафіку – це базові речі, без яких складно побудувати надійну кібербезпеку.
• Моніторинг і логування. Чим раніше помічена підозріла активність, тим дешевше обходиться інцидент.

4. Проводьте регулярні перевірки

Перевіряти свої інформаційні системи потрібно і власними силами, і за допомогою незалежних сторонніх експертів з кібербезпеки. Важливими заходами є:

• Аудит безпеки. Зовнішній або внутрішній аудит покаже слабкі місця до того, як їх знайдуть зловмисники.
• Тестування на проникнення (pentest). Етичні хакери перевіряють систему на міцність і дають конкретні рекомендації.
• План реагування. У кожної компанії має бути сценарій дій на випадок, якщо її захист зламали – від ізоляції інциденту до повідомлення клієнтів.

5. Думайте на крок уперед

Світ кіберзагроз змінюється щомісяця. Тому спочивати на лаврах після створення надійної системи кібербезпеки не вийде. Необхідно постійно «тримати руку на пульсі» та готуватися до майбутніх, ще невідомих загроз.

• Слідкуйте за новими векторами атак. AI, IoT, квантові технології – усе це найближче майбутнє кіберзлочинності.
• Інвестуйте в кіберстійкість. Не слід сприймати вкладення в захист як марну трату грошей. У сучасних реаліях – це обов’язкова умова для успішного бізнесу.
• Створюйте культуру безпеки. Коли цифрова пильність стає нормою, корпоративний захист працює злагоджено й без примусу.

Висновок

Кібератаки стали невіддільною частиною сучасного цифрового світу – вони стосуються не лише великих корпорацій, а й малого бізнесу, організацій та окремих користувачів. Збільшення кількості атак є наслідком технологічних, економічних і соціальних чинників: цифровізація, масове поширення IoT та розвиток штучного інтелекту відкривають нові можливості для зловмисників. 

Хакери більше не діють поодинці – вони сформували чорний ринок, де навіть новачок може придбати або взяти в оренду готову кібератаку. Тому сьогодні важливо не лише реагувати на загрози, а бути до них готовими – мати чіткий план дій, оновлену систему захисту, навчену команду та перевірені резервні копії.

Команда Datami проводить тестування системи безпеки, виявляє вразливості та допомагає зміцнити захист, щоб будь-яка кібератака стала лише тимчасовим викликом, а не катастрофою.